Головне управління ДФС у Чернівецькій області

Цього року на реформування армії мешканці Чернівеччини сплатили

більше 65,4 млн грн військового збору

Сума вказаного збору у розмірі 65,4 млн. грн. надійшла з початку 2019 року від платників, які перебувають на обліку в податкових інспекціях області. Зокрема, в квітні цього перераховано 17,4 млн  грн.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 року зафіксовано майже на 10,0 млн. грн., або 17,9 відсотків ріст показників сплати військового збору. Тоді на потреби армії було сплачено 55,5 млн. грн.

Аналізуючи стан надходжень цього податку та враховуючи актуальність призначення цього платежу у фіскальному відомстві звертають увагу громадськості та бізнесу, що військовий збір сплачується саме з легально виплачених доходів і виплати «зарплати в конвертах», окрім інших негативних факторів, також уповільнюють процес реформування Збройних Сил України.

У відповідності  Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)” у 2019 році продовжено справляння військового збору до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України у розмірі 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Загалом справляння військового збору на реформування Збройних Сил України розпочато 3 серпня 2014 року.

Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти — для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.

Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.

Довідка:

Всього, від початку запровадження військового податку (з 3 серпня 2014 року) буковинці сплатили на реформування Збройних Сил України 627,3 млн. грн.  У 2014 році – 29,6 млн. грн.; у 2015 році ця сума складала 88,3 млн. грн.; у 2016 році – 106,2 млн. грн.; у 2017 році – 148,6 млн. грн.; у 2018 році – 189,2 млн. грн.; січень – квітень 2019 року 65,4 млн.грн.

 

ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді

про експортно – імпортні операції

За якими експортно-імпортними операціями та з якої дати граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів?

Пунктом 2 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженного постановю Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів».

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення:

не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розд. II Положення – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

застосовуються з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України, поданих відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473VIII «Про валюту і валютні операції» (п. 22 розд. II Положення).

Чи застосовується термін позовної давності (1095 днів) для нарахування пені за порушення резидентами строків розрахунків у сфері ЗЕД?

 Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

 Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з викладеного, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).

 

Платники «спрощенці» першої або другої групи звільняються від сплати ЄП

 на період тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області роз’яснюють, що  відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Згідно із п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.

 

 

Щиро дякуємо за співпрацю!Головне управління ДФС у Чернівецькій областіВідповідальна за контакти зі ЗМІ та громадськістю:Завідувач сектору комунікацій  Головного управління ДФСу Чернівецькій області  Коцим’юк Марія Михайлівна(т./ф.): (0372) 54-55-76e-mail: cv.official@sfs.gov.ua  (для публічних запитів);bukdpa@ukr.net  (для листування зі ЗМІ)