Головне управління ДФС у Чернівецькій області

ДФС Буковини: корисне для платників – пам’ятки та брошури

Впродовж серпня поточного року фахівцями сектору комунікацій Головного управління ДФС у Чернівецькій області аналізувалась найбільш запитувана інформація від платників податків.

Відтак, на найбільш актуальні запитання відповіді зібрані в підбірці інформаційних пам’яток та брошур.

З електронною версією пам’яток та брошур можна ознайомитись на офіційному веб-порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» у рубриці «Брошури та листівки» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/listivki-ta-broshuri/

 

Фіскальна служба Буковини: для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів

Платникам податків слід знати, Законом №2628 внесено зміни, зокрема, до Закону № 481/95-ВР, відповідно до яких з 01.07.2019р. запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Так, з урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону №481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності тільки за наявності ліцензії.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

 

ДФС Буковини: суб’єктами господарювання не потрібно придбавати ліцензію для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб

Відповідно до ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

В свою чергу зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Законом №481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, по використовуються для такого зберігання. Також ДФСУ звертає увагу, що споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального можуть використовуватися суб’єктом господарювання як на праві власності, так і користування.

Тобто не залежно від обсягів якщо суб’єкт господарювання має ємності або інші місця зберігання з пальним – воно здійснює діяльність із зберігання пального. А зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Така ліцензія отримується на кожне місце зберігання пального.

Але з цього правила є виключення. Так, згідно із ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального НЕ ОТРИМУЄТЬСЯ на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Окрім цього суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій та право зберігання пального норми Закону №481 не містять.

 

ДФС Буковини:  актуальні запитання – відповіді щодо отримання податкової знижки

 Чи можна претендувати на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?

Платник податку має право включити до податкової знижки — за наслідками звітного податкового року — фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Згідно з Законом України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень: навчання в аспірантурі.

Тобто особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант.

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Чи має право на податкову знижку за навчання дитини один з батьків, якщо договір з навчальним закладом укладено матір’ю дитини, а в документах про сплату зазначено дані батька?

З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податків може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника).

При цьому у договорі про навчання має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка безпосередньо навчатиметься (дитини).

 Чи потрібно подавати інші документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

Які документи необхідно надати ФО, яка здійснила переобладнання транспортного засобу з метою отримання податкової знижки?

Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Які витрати дозволено включити до податкової знижки за наслідками 2018 року?

Відповідно до пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ платник податку, який має право на податкову знижку  за наслідками звітного податкового року, має скористатися ним до кінця року, наступного за звітним, на наступні податкові роки таке право не переноситься.

До витрат, дозволених на включення до податкової знижки  за наслідками 2018 податкового року, платник податку має право включити такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

– частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

– суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

– суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

– суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення;

– суму витрат платника податку на:

оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

– суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

– суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково має бути відображено вартість оплачених товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

Право на податкову знижку мають громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб.