Головне управління ДФС у Чернівецькій області

Головне управління ДФС у Чернівецькій області

Завдяки податковим «новаціям» у Чернівецькій області рівень сплати ПДВ до бюджету досяг 645,6  мільйонів гривень

Про це повідомляють у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Впродовж 10 місяців 2019 року підприємствами та підприємцями Чернівецької області сплачено до державного бюджету 645,6 мільйонів гривень податку на додану вартість. При цьому темп росту сплати податку у порівнянні з відповідним періодом минулого року склав 121 відсоток, що в абсолютній величині становить плюс майже 112,0 мільйонів гривень.

На теренах області податок на додану вартість є одним із суттєвих джерел наповнення державного бюджету і його сплата складає понад 40 відсотків від загальних надходжень.

Зокрема, лише у жовтні цього року фактичні надходження цього податку від платників області склали 76,6 мільйонів гривень. Таким чином індикативне завдання виконано на 103,1відсотків, або додатково забезпечено майже 8,2 мільйони гривень.

Сьогодні в області сплату податку на додану вартість забезпечують 2373  платники, серед яких 2097 юридичних осіб та 276 фізичних осіб – підприємців.

У податковій службі краю відзначають, що і динаміка відшкодування податку на додану вартість за 10 місяців теж позитивна – платникам ПДВ, які мали право на отримання бюджетного відшкодування, відповідно до чинного законодавства, відшкодовано з бюджету майже 173,4 мільйони гривень.

Загалом поштовх для зростання надходжень до бюджету дало електронне адміністрування ПДВ, котре якісно вдосконалило алгоритм дій між податківцями та платниками. Важливо, що всі «новації», серед яких механізм зупинення органами ДПС реєстрації «ризикових» податкових накладних в ЄРПН та відновлення реєстрації за умови надання платником відповідних пояснень та доказів, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ органами казначейства автоматично за єдиним реєстром у хронологічному порядку надходження заявок, сприяють системності та прозорості сплати ПДВ та унеможливлюють використання схем мінімізації цього податку  – підсумовують податківці.

 

До державного бюджету Чернівецька митниця ДФС забезпечила понад 3,8 мільярди митних платежів

Основні показники діяльності та товарообіг

Загальний ТОВАРООБІГ за січень-жовтень 2019 року становить 710,3 млн. дол. США (за січень-жовтень 2018 року – 593,1 млн. дол. США). Імпорт – 538,0 млн. дол. США, експорт – 172,3 млн. дол. США. Зовнішньоторговельні операції в січні-жовтні 2019 року здійснювали 1 020 осіб.

Справи про порушення митних правил

За період з 01.01.2019 по 31.10.2019 співробітниками Чернівецької митниці ДФС порушено 1 810 справ про ПМП на загальну суму 52 686 718,63 грн.

Повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочину

У період з 01.01.2019 по 31.10.2019 до правоохоронних органів Чернівецької області митницею направлено 27 повідомлень про протиправні діяння, що містять ознаки злочину.

Перелік бюджетоформуючих товарів

Бюджетоформуючі товари за 10 місяців 2019 року: електричні машини та обладнання; відео- та аудіоапаратура; засоби наземного транспорту; одяг трикотажний; їстівні плоди та горіхи; одяг текстильний; овочі і бульбоплоди; пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них; каучук, гума та вироби з них; реактори, котли, машини, обладнання.

Динаміка надходжень до бюджету у розрізі митних платежів

Упродовж жовтня 2019 року Чернівецької митницею ДФС фактично перераховано до Державного бюджету України 411 834,8 тис.грн. В порівнянні з жовтнем 2018 року відбулося збільшення надходжень податків та зборів на 21407,0 тис.грн., або на 5,5%.

У розрізі митних платежів за жовтень 2019 р. надходження склали: мито – 69,5 млн. грн., ПДВ – 325,3 млн грн., акциз – 12,3 млн. грн., Єдиний збір, плата за митне оформлення, інші надходження – 4,7млн. грн.

Упродовж січня-жовтня 2019 року Чернівецької митницею ДФС перераховано фактично перераховано до Державного бюджету України 3 843 544,8 тис.грн., або 119,7%.

В порівнянні з аналогічним періодом минулого року відбулося збільшення надходжень податків та зборів на 1 263 331,8 тис.грн.

У розрізі митних платежів надходження склали: мито – 562,8 млн. грн., ПДВ – 2759,1 млн. грн., акциз – 411,4 млн. грн., Єдиний збір, плата за митне оформлення, інші надходження – 110,2 млн. грн.

 

ДПС Буковини відповідає на запитання платників щодо податкового боргу

Чи вважається податковим боргом сума єдиного соціального внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Чи вважаються податковим боргом штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником у встановлені ПКУ строки?

Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ, зокрема визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

Таким чином, суми узгоджених штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником в установлений ПКУ строк, є податковим боргом.

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

 майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);

давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.